Мета: сприяти кращому розумінню учнями переживань головних героїв через уживання в образ, через емоції; розвивати уміння аналізувати, висловлювати думки з приводу прочитаного, робити висновки; виховувати упевненість у власних силах, творчу уяву, шану до батьків, повагу до народних традицій.
Обладнання: шматок полотна, підготовлені учнями символи української вишивки, мультимедійна установка для презентації. Епіграф: Не вживеться зрада там, де правда у хаті. А. Малишко - Рідна мати моя, ти ночей недоспала, ти водила мене у поля край села. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала і рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Рушник для українців – одвічний оберіг. Це не просто шматок полотна з візерунком. Це символ, що увібрав у себе традиції та звичаї наших пращурів, мудрість батьків і дає настанови майбутнім поколінням. Кожен вишитий елемент щось означає, несе в собі певну інформацію. Наш сьогоднішній урок літератури трохи незвичний: ми будемо вишивати рушник української родини, прикрашаючи його яскравими барвами моральних цінностей. А робитимемо це на основі вивчених творів. Перед тим, як почати вишивати, ми повинні дещо дізнатися про рушник і про його символи. Діти отримали на сьогодні завдання підготувати повідомлення. Послухаймо їх. (спочатку про рушник, потім про символи) Дівчинка 1 (з використанням слайдів) Рушник в Україні був обов’язковою приналежністю, окрасою народного побуту, а також своєрідним народним символом. З давніх-давен українці прикрашали стіни своїх хат вишиваними рушниками, які створювали відповідний настрій, формували естетичні смаки, були взірцем людської працьовитості, майстерності. Вишиваний рушник донині залишається атрибутом народних обрядів і звичаїв. Рушники давали у кількох випадках. З хлібом на вишитому рушникові виходили назустріч кожному, хто приходив в оселю з чистими думками. Рушником зустрічали рідних і гостей, вітали народження немовляти в родині, вінчали молодих та проводжали людину в останню дорогу. Рушники стелили молодій парі під ноги, щоб стелився молодим щасливий шлях у життя. Рушник взагалі символізував щасливу дорогу. Український національний поет Тарас Шевченко говорив, що з рушників промовляє душа обдарованого, щирого і гостинного народу. Дівчинка 2 Протягом багатьох віків безпосередній конкретний зміст символів на вишивках втрачався, але традиції використання їх не зникли. За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні, рослинні, зооморфні (тваринні) й відображають елементи символіки стародавніх вірувань. Геометричні орнаменти, наприклад, притаманні всім видам народного мистецтва і всій слов'янській міфології. Різноманітні кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести символічно відображали уявлення наших предків про світобудову, тож їхнє значення відповідне. На основі стародавніх космологічних символів у народі створена своя система назв. Це «баранячі роги», «кучері», «гребінчики», «кривульки», «сосонка», «перерва» тощо. В основі рослинного орнаменту лежить культ поклоніння природі. Крім поширеного символу «дерево життя», який зображується стилізовано у формі листя або гілок, у вишивках з рослинним орнаментом популярні стилізовані зображення Берегині, використання таких мотивів, як «виноград» — символ добробуту, щасливого одруження, «барвінок» — символ немеркнучого життя, «яблуко» — символ кохання тощо. На зооморфних вишивках зображуються тварини та птахи, що позначають три яруси «дерева життя». - Дякую, дівчатка. А ми, повторюю, працюємо на основі вивчених творів. Отже, пригадайте, у яких творах ми бачили українську родину? - повість А. Чайковського «За сестрою»; ( з презентацією) - повість М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» .
- Хто є головними героями цих творів? (Павлусь, Михайлик) - У які часи жили наші герої?(Павлик – у часи нападів монголо-татар, а Михайлик – у 30-ті роки минулого століття) - Що об’єднує цих хлопчиків? (любов до своїх родин)
- На попередніх уроках ми багато говорили про них, аналізували їхні вчинки, характери, а сьогодні послухаймо, що скажуть про себе вони самі. Павлусь і Михайлик розкажуть нам про свої родини
Павлусь. Вітаю вас із далекого минулого! Бачу, вам тепер живеться добре: гарно вдягнені, усміхнені. Війни немає, всі, мабуть, живете з батьками, братами, сестрами. А мені ох! як нелегко було ! Маму та сестру забрали в полон татари, а хто ж за них заступиться, як не я?! Понад усе на світі хотів я їх віднайти, щоб знову відчути їхню любов і підтримку, бо сім`я – це найдорожче для кожного.
Михайлик. Згоден з тобою, Павлусю. Родина – це найдорожче. Мені пощастило більше ніж тобі, бо моя сім`я була зі мною. Ми жили в мирний час, але бідували. І тільки взаємопідтримка, доброта одне до одного, любов до праці, до землі-годувальниці допомагали нашій родині вижити. На все життя лишився в пам`яті момент, коли тато несе мене , босого, загорнутого в кожух, до школи. А в мене – сльози в очах… Ні, не від сорому! Від безмежної любові до тата…
- А що ж таке сім`я, родина? (Це люди, пов`язані тісним зв`язком – кровним і духовним)
- Від чого залежить її міцність? Назвіть і запишіть на дошці і в зошитах моральні цінності, що є основою родини.
- доброта - любов - взаєморозуміння - взаємоповага ГРОНУВАННЯ - взаємопідтримка - щирість - працелюбність - довір`я - шана до землі-годувальниці
- Подумаймо, чи є названі цінності у сім`ях наших героїв? І ці якості вишиємо на рушнику за допомогою символів, що лежать на ваших столах. Одна група вишиватиме одну сторону рушника, друга – іншу.
(Діти називають моральну цінність, добирають до неї символ і «вишивають» на рушнику.)
- Отже, ми вишили рушник цінностей української родини. Він заяснів яскравими барвами , тому що став оберегом, охоронцем добра й любові. Нехай він стане оберегом і для ваших родин, щоб у них панувала злагода. Адже А. Малишко сказав: «Не вживеться зрада там, де правда у хаті». Діти клеять під рушником фото своїх родин.
|